Яблуні дички: корчуємо чи залишаємо / Як вивести новий сорт?

31.05.2020

В саду і на городі часто можна знайти однорічні яблуні, груші, черешні та інші дерева, які виросли самостійно - із зернят чи кісточок, що впали в ґрунт. Такі дерева називають сіянцями, зернівками або дичками. Чи можуть вони бути корисними для вашого саду, корчувати чи залишати їх - про це читайте далі.

Міфи і правда про зернівки яблуні (дички)

Старші люди згадують, що колись сади формувались саме на основі дичок, їх окультурення, адже такого поширення сортів як зараз тоді не було. Побутує твердження, що якщо кілька раз пересадити дичку - вона буде родити гарні плоди. Насправді, - це лише міф, такий метод не має ніякого позитивного ефекту, а навпаки - травмує дерево, уповільнюючи темпи його росту.

Ще з дитячих часів я з татом займався вирощуванням зернівок яблунь в контейнерах на балконі, згодом пересаджував їх на постійне місце в сад і очікував, що дерево буде родити такі ж самі яблука, як ті з яких бралися зернятка. Проте, результат був протилежний: з півсотні яблунь лише 4 дерева дали біль-менш прийнятні для споживання плоди.

Річ у тім, що повноцінно всі характеристики сорту плодових дерев зазвичай не передаються через насіння. Всі сіянці (незалежно від того, що вони можуть бути з зернят одного яблука) будуть різними. Безумовно, серед них може трапитися і такий, що матиме характеристики сорту з плодів якого бралися зернята для посіву. Однак, таку ймовірність можна оцінити відношенням 1:100. Крім того, щоб провести відбір доведеться чекати плодів, а перше плодоношення дичок в середньому припадає на 5-6 рік.

Використання дичок в садівництві

І. Чудова підщепа

Не спішіть викорчовувати дички, адже їх можна використати в якості підщепи. Саме дво- та трирічні сіянці є найкращим матеріалом для щеплення, які на відміну від культурних підщеп (М9, ММ106, 54-118) мають набагато сильнішу кореневу систему, більшу силу росту і природний імунітет.

ІІ. "Виводимо" новий сорт

Якщо ви ентузіаст і хочете спробувати себе в селекції, саме завдяки відбору серед зернівок можете вивести власний сорт, звичайно якщо знайдете щось цікаве та варте уваги. Відтак зможете назвати його в свою честь та станете автором нового сорту, як це було в історії з відомими старовинними сортами Джонатан, Ренет Семеренка, Голден Делішес. Такого результату вдалося досягти мені.

В процесі роботи з дичками я виявив яблуню-зернівку, яка дала великі зелені плоди, які завдяки своєму забарвленню практично зливалися з листям і були малопомітними на дереві. Можна припустити, такий колір мав би свідчити, що смак яблук терпкий і дуже кислий. Однак, смакові якості плодів виявилися чудовими.

Мій власний сорт "Зелена осінь"

Після прищеплення цього невідомого сорту, який я умовно назвав Зелена осінь, на інші дички 6 років вів спостереження та визначив його основні  характеристики. Сорт Зелена осінь виявився перспективним і навіть є більш вдалим за сучасні осінньо-зимові культурні сорти.

Сорт Зелена осінь
Сорт Зелена осінь

Основні характеристики сорту :
За строком стиглості плодів - пізньоосінній / раньозимовий сорт. Цвіте в середні строки. Формує розлогу крону середньої загущенності. Плодоношення стабільне, щорічне. Колір плодів зелений, не змінюється під час зберігання. Із сонячною сторони окремі плоди можуть мати легкий жовто-оранжевий загар та червоні підшкірні крапки. Добре тримаються на дереві. Знімна стиглість наступає в середині жовтня, споживча - в листопаді. Плоди мають кисло-солодкий насичений смак, дуже соковиті. Фактично їх можна споживати одразу після збору. Плоди зберігаються в звичайних умовах до лютого.
Сорт має високу зимостійкість, стійкість до хвороб - вивчається.

Культивую сорт Зелена осінь з 2014 року.

Сорт Зелена осінь, урожай 2018
Сорт Зелена осінь, урожай 2018